ПОРАДИ ЛОГОПЕДА

Коли варто звернутися до логопеда?

1. Якщо дитина в дитинстві не «гулить» і не лепече (тобто не видає кумедних звуків типу «кхх, акхх, аги» і не повторює сама за собою склади «бу-бу-бу, та-та-та, ма-ма-ма»), варто звернутися до логопеда приблизно у перший рік.

2. Якщо дитина в 1,5 – 2,5 років практично не використовує зрозумілих слів, наприклад, «мама», «баба», «бі-бі», «кіт», «пити», «йди», а говорить своєю мовою, причому багато і активно — не чекайте 3 років, негайно звертайтеся до фахівця.

3. Якщо дитина в 1,5 – 3 роки уже все розуміє, а говорити не хоче, спілкується жестами і «муканням» — не чекайте, поки сама заговорить, краще перестрахуйтеся і переконайтеся, що це не алалія (відсутність або обмеженість мови у дітей внаслідок недорозвинення або пошкодження мовних ділянок головного мозку).

4. Якщо дитина 4 – 5 років пом'якшує всі звуки – це можуть бути не звичайні пустощі, а серйозне мовне порушення.

5. Якщо дитина гаркавить (картавить), гугнявить, шепелявить, тобто спотворює звуки — терміново зверніться до логопеда, не звертаючи уваги на вікові нормативи появи звуків. Спотворення – це завжди мовне порушення, і самостійно воно не виправиться.

Фахівці взагалі рекомендують перевіряти відповідність мовлення нормам раз у рік. Робити це чи ні — вирішувати батькам. Однак необхідно взяти до відома, що довше малюк картавитиме й шепелявитиме, то міцніше закріпиться в нього неправильна вимова й важче буде в майбутньому виправити мовний дефект.

Вікові особливості
мовленнєвого розвитку дитини

Перший рік життя

1 – 2 місяці. Дитина починає спілкування з дорослим за допомогою міміки та активних рухів. Усміхається при спілкуванні з дорослим.

З 3 – 4 місяців повертається на голос дорослого.

На 3 – 6 місяці з'являється гуління, яке вирізняється різноманітністю звуків.

Дитина подовжує ланцюжки звуків та можна вже почути сполучення губних звуків із голосними (па, ба, ма). Відбувається перехід до наступного етапу — лепету, який є дуже важливим у розвитку малюка.

У період лепету (6 – 8 місяців) окремі артикуляції поєднуються в певній послідовності. Малюк може повторювати склади (ба-ба-ба, ма-ма-ма). Спочатку відбувається звичайне повторення звуків, а пізніше дитина починає наслідувати звуки дорослого. Одночасно з лепетом малюк починає проявляти емоційні скрикування, проявляти радість або невдоволення. Своїм мовленням дитина намагається привернути до себе увагу або виявляє спротив, коли їй щось не подобається.

У період 6 – 12 місяців лепет складається з 4 – 5 та більше складів. Дитина повторює склади, змінює інтонацію. Деякі діти в цьому віці промовляють перші слова.

Другий рік життя

Це початок періоду активного розвитку мовлення, що пов'язано із значним розвитком самостійності, інтересу до навколишнього світу та наслідуванням. Найчастіше дитина висловлюється за допомогою двох-трьох слів, вислови є простими та граматично не оформленими.

Значно збільшується запас слів, які дитина розуміє. Вона впізнає себе у дзеркалі та знає своє ім'я. Дитина може сама починати «розмову» з дорослими, коли хоче їсти або не може одягнутися. На прохання дорослого малюк дає певні предмети, вказує на знайомі обличчя, іграшки, картинки.

Третій рік життя

Діти починають засвоювати граматичну будову мовлення: використовують відмінкові закінчення, узгоджують прикметник із іменником, вживають деякі прийменники (на, у), оволодівають навичками використання в мовленні форм однини та множини іменників. До трьох років у дитини формуються всі основні граматичні категорії, відбувається активне поповнення словникового запасу. Дитина в цьому віці активно наслідує однолітків та грає в колективні ігри.

Четвертий рік життя

Це період значного покращення в мовленнєвому розвитку. Дитина знає назви багатьох предметів, які її оточують, узагальнює їх (посуд, одяг, іграшки, тварини тощо). Діти будують як прості, так і складні речення. Найбільш поширена форма висловлювання – просте поширене речення, наприклад: «Ми з татом грали машинкою і конструктором», «Я люблю їсти морозиво». Загалом використовується велика кількість слів, але вимова звуків ще недостатньо чітка. Малюк може добре вимовляти слова, які складаються з двох складів, однак у нього можуть виникати труднощі при вимові слів з трьох-чотирьох складів: пропуск складу, приголосних звуків усередині слова, переставляння складів місцями.

П'ятий рік життя

Словниковий запас дитини становить 1500 – 2000 слів. Вона користується у мовленні майже усіма частинами мови, надалі активно засвоює узагальнювальні слова. Це період інтенсивного розвитку граматичної будови мовлення, але попри це, дитина ще може допускати граматичні помилки: не завжди правильно використовує відмінкові закінчення, узгоджує слова. Дитина в цьому віці починає висловлювати особисту думку з приводу якихось подій, розмірковує про навколишні предмети. З допомогою дорослих малюк переказує казки, повторює невеликі вірші.

У більшості дітей в цьому віці покращується звуковимова: правильно вимовляють свистячі звуки ([с], [з], [ц]), починають вимовляти шиплячі звуки ([ш], [ж], [ч]), але ще можуть замінювати їх один одним (наприклад, шапка — сапка, жовтий — зовтий). Звук [р] в цьому віці діти ще можуть замінювати на [й], [л] або [ль] (наприклад, рак — йак, риба — либа, пиріг — пиліг).

Шостий рік життя

До кінця шостого року життя активний словник дитини збільшується до 3000 слів, висловлювання стають більш повними та точними. У п'ятирічному віці діти самостійно складають розповідь, переказують казку. Висловлювання дитини ще більше поповнюються складними реченнями («Тато дивився телевізор, а ми з мамою читали цікаву книжку»). У мовленні дитини з'являються слова, що позначають якість предметів, матеріал, з яких вони зроблені (паперовий літак, дерев'яний стіл). Дитина використовує синоніми та антоніми. Дитина вже правильно узгоджує іменники з іншими частинами мови, починає засвоювати присвійні прикметники (собача лапа, заячі вуха), складні прийменники (з-за, з-під). Також малюк оволодіває різною складністю складової структури слів: не пропускає склади, не переставляє їх місцями. Значно покращується звуковимова. Більшість дітей вже правильно вимовляє шиплячі звуки ([ш], [ж], [ч]) та звук [р]. Але деякі діти ще можуть замінювати ті чи інші складні звуки або спотворювати їхню вимову.